Види компьютерних ігр

Жанр відеогри використовується для класифікації відеоігор відповідно до інтерактивних ігрових дій гравця. Жанр відеогри не залежить від сценарію або змісту уявного ігрового світу, на відміну від творів літератури чи кіномистецтва. Єдиної класифікації жанрів відеоігор не існує, тому в різних джерелах одну й ту саму відеогру можуть відносити до різних. Також можливі змішання жанрів, коли гру неможливо віднести до одного жанру. Попри це, розробники відеоігор послуговуються усталеними поняттями про різновиди відеоігор (не завжди жанрові), що дозволяє з анонсів при розробці та у рекламно-маркетингових кампаніях повідомити гравцям суть гри.

Відеоігри класифікуються, окрім жанрів, також за кількістю та характером взаємодії гравців (соло, два або більше на одному пристрої, мережеві у локальних обчислювальних ятерах, мережеві в Інтернеті; останні в режимах online або offline), за рейтингами, такими як ESRB (рекомендацій вік гравців та рівні насильства), за платформами (ПК, гральна консоль, ігровий автомат), за характером видання та постачання (на оптичному носії, коробочна версія, спеціальні редакції, доповнення, антологія худе) та за іншими критеріями.

Види ігр

Ігри вмінь та дії (англ. Skill-and-Action) — включає ігри, дії яких відбувають в реальному часі, активно задіюють графіку та звук для занурення в ігровий процес і вимагають швидкої реакції гравця. Вони більше поширені на аркадних ігрових автоматах.

Бойові ігри (англ. Combat Games) — зображають в тому чи іншому вигляді пряме, жорстоке протиборство. Вимагають від гравця стріляти, руйнувати, при цьому самому уникати знищення; Ігри-лабіринти (англ. Maze Games) — вимагають від гравця певним чином рухатися лабіринтом (не обов'язково для пошуку виходу) для виконання поставленого завдання (уникнути ворогів, зібрати всі предмети і т. д.); Спортивні ігри (англ. Sports Games) — ігри, засновані на реальних видах спорту (футбол, теніс, шахи); Відбивання (англ. Paddle Games) — засновані на концепції пінг-понгу, де гравець повинен відбивати предмети, щоб виграти; Гоночні ігри (англ. Race Games) — передбачають змагання без прямих агресивних дій щодо противника у спробах випередити його в русі; Різне — частину ігор Кріс Кроуфорд не зміг класифікувати, як Donkey Kong або Frogger. Деякі від називав модифікаціями інших жанрів, наприклад Frogger модифікацією лабіринту, де рухається не стільки персонаж гравця, скільки сам «лабіринт».

Стратегічні ігри (англ. Strategy games) — вимагають від гравця більше мислення, ніж дій. Коли ж дії потрібні, для їх виконання не вимагається швидкості реакції або вправності. Вони більше поширені на персональних комп'ютерах.

Пригоди (англ. Adventures) — гравець повинен пересуватися ігровим світом, застосовуючи певні предмети для вирішення поставлених завдань, як правило головоломок; D&D-ігри (англ. D&D Games) — засновані на настільній рольовій грі Dungeons and Dragons. Ці ігри передбачають бої, але в такій формі, де гравець може їх обдумати, покладатися на свій розум, а не реакцію. Гравець покроково переміщується світом, борючись із противниками для виконання поставленого завдання; Варгейми (англ.Wargames) — відтворюють бої, орієнтуючись на тактику. В них так само перемога досягається логічним мисленням, а не швидкістю дій; Ігри шансу (англ. Games of Chance) — відтворюють азартні ігри, в яких значну роль відіграє вплив випадковості; Навчальні та дитячі ігри (англ. Educational and Children's Games) — дозволяють навчитися чому-небудь для подальшого використання отриманих знань і навичок в реальності через симуляцію, поступовий виклад інформації; Міжособистісні ігри (англ.Interpersonal Games) — зосереджуються на взаємодії осіб або їх груп, симулюють спілкування з різними варіантами його розвитку^[1].

Класифікація жанрів[ред. • ред. код]

В основі сучасних розподілів відеоігор на жанри лежить вид активності, який найчастіше здійснює гравець в іграх даного жанру. Так відеоігри в загальному можуть поділятися на ігри руху, планування і сюжету^[6] або спілкування, дії та контролю^[7]. В багатьох класифікаціях визначення жанру відбувається за кількома осями. Наприклад, за двома осями сюжет  — свобода дії, або трьома абстракція  — симуляція  — свобода^[3]. Проте найчастіше використовуваною класифікацією, хоч і не прийнятою усіма, жанри з якої зустрічаються в більшості існуючих, є наведена нижче, яка виключає осі або багаторівневі поділи:

Екшн[ред. • ред. код]

Докладніше див. Action (жанр відеоігор)

В іграх такого жанру необхідно використовувати рефлекси та швидкість реакції для подолання ігрових обставин. Це один із базових жанрів і водночас найпоширеніший. Як правило екшн-ігри пов'язані із агресивними діями щодо противників і/або оточення. Персонаж гравця повинен битися, стріляти, переслідувати ціль чи самому уникати переслідування. Стосовно екшн-ігор, де наявні значні елементи пригодницьких ігор, застосовується термін Action-adventure. З-поміж них часто виділяється напрям аркадних ігор, ігровий процес яких вирізняється простотою та легкістю освоєння.

Цей жанр поділяється на велику кількість піджанрів, серед яких основними є:

• Шутери — вимагають від гравця боротися з противниками шляхом стрілянини. Залежно від перспективи, поділяються на шутери від першої (Wolfenstein 3D) чи третьої особи (Макс Пейн). Існують різновиди як тактичні, в яких ігровий персонаж діє у складі команди (SWAT 4), аркади (Alien Shooter), стелс-екшн, метою якого є приховані дії для виконання завдань, без прямого знищення противників (серія Hitman). Щодо ігор, де основою ігрового процесу є знищення великих кількостей ворогів, а сама стрілянина в цьому переважає над тактикою і влучністю, застосовується термін Shoot 'em up (R-Type, Touhou, Contra).
• Файтинги — імітують ближній бій, як правило один на один, на спеціальних аренах. Приклади: серія Mortal Kombat, Street Fighter.
• Beat 'em up — подібні на файтинги, з тою різницею, що персонажі вільно переміщуються ігровим світом (а не спеціальною ареною) і борються проти багатьох противників одночасно. Приклади: Golden Axe, Battletoads, Double Dragon.
• Платформери — персонаж мусить рухатися, стрибаючи по платформах, та долати перешкоди. Приклади: Mario, Spyro the Dragon, Megaman.
• Лабіринти — персонаж рухається лабіринтом з метою знайти вихід, зібрати предмети і/або уникнути пасток і небезпек. Часто в іграх цього жанру є обмеження на час. Приклади: Pac-Man, Boulder Dash.

Рольова гра[ред. • ред. код]

Докладніше див. Рольова відеогра, Рольова гра

Гравець асоціюється з конкретним персонажем або лідером команди, які діють відповідно до правил своїх ролей. Наприклад, лицар не може того, що чарівник, кожна роль має свої особливості, а часом від неї залежить і розвиток сюжету. Мета ігрового процесу полягає у виконанні різноманітних завдань (квестів) для розвитку одного персонажа або групи. Можливі варіанти дій залежать від обраного образу персонажа, попередньо визначеного чи формованого самим гравцем.

Рольові відеоігри часто поєднуються з іншими жанрами, утворюючи Action-RPG, тактичні рольові ігри, MUD-и і т.п.. Особливим випадком рольової гри є MMORPG, багатокористувацькі рольові онлайн-ігри, в яких живі гравці взаємодіють одне з одним у віртуальному світі через мережу Інтернет, що визначає специфіку ігрового процесу.

Іноді рольові відеоігри поділяються за дизайном і побудовою сюжету. Так існує умовний поділ на рольові ігри західного зразка та східного (японські рольові ігри).

Симулятор[ред. • ред. код]

Докладніше див. Симуляційна відеогра

В широкому розумінні всі ігри є симуляторами. У вужчому значенні це відеоігри, призначені для складання уявення про дійсність за допомогою відображення певних реальних явищ та властивостей у віртуальному середовищі. Існує чимало піджанрів, як технічні (управління складними технічними пристроями, авіаційною технікою та інші, наприклад гра Іл-2 Штурмовик), аркадні (відрізняються від аркад наявністю спрощеної фізичної моделі. Наприклад, X-Wing), спортивні, економічні, побачень та інші.

Пригоди[ред. • ред. код]

Докладніше див. Пригодницька відеогра

В пригодницьких відеоіграх гравець керує ігровим персонажем, який рухається по сюжету та виконує зумовлені сценарієм завдання, покладаючись на свою уважність та логіку, здійснює пошуки підказок і вирішує загадки. Всередині жанру виділяються основні піджанри: інтерактивна література, інтерактивні фільми та візуальні романи. Часто за аналогією до пригодницьких фільмів пригодницькими називаються ті відеоігри, сюжет яких динамічно розгортається, насичений яскравими подіями, швидкою зміною обстановки, а персонажі проявляють кмітливість та сміливість, а не грубу силу. Приклади: серія про Індіану Джонса, Disney's Aladdin in Nasira's Revenge, Syberia.

Інші різновиди[ред. • ред. код]

• Настільна гра — електронні реалізації настільних ігор. Серед них існують як реалізації класичних ігор (шахи, преферанс), так і специфічних як Magic: The Gathering.
• Головоломки — вимагають від гравця вирішення логічних завдань, передбачення можливих ситуацій. Приклади: Тетріс, Angry Birds.
• Games with a Purpose — програми, за допомогою яких люди використовують свої знання для вирішення проблем (передусім у наукових дослідженнях), при цьому граючись. Такі ігри є різновидом людино-орієнтованого методу комп'ютерного моделювання. Приклади: Дарвін, C Robots^[8].